ШКОЛА-РОДИНА

Притча о бабочке

Однажды в коконе появилась маленькая щель, случайно проходивший мимо человек долгие часы стоял и наблюдал, как через эту маленькую щель пытается выйти бабочка. Прошло много времени, бабочка как будто оставила свои усилия, а щель оставалась такой же маленькой. Казалось, бабочка сделала все что могла, и ни на что другое у нее не было больше сил.

      Тогда человек решил помочь бабочке, он взял перочинный ножик и разрезал кокон. Бабочка тотчас вышла. Но ее тельце было слабым и немощным, ее крылья были прозрачными и едва двигались.
Человек продолжал наблюдать, думая, что вот-вот крылья бабочки расправятся и окрепнут и она улетит. Ничего не случилось!

       Остаток жизни бабочка волочила по земле свое слабое тельце, свои нерасправленные крылья. Она так и не смогла летать.

       А все потому, что человек, желая ей помочь, не понимал того, что усилие, чтобы выйти через узкую щель кокона, необходимо бабочке, чтобы жидкость из тела перешла в крылья и чтобы бабочка смогла летать. Жизнь заставляла бабочку с трудом покидать эту оболочку, чтобы она могла расти и развиваться.

         Иногда именно усилие необходимо нам в жизни. Если бы нам позволено было бы жить, не встречаясь с трудностями, мы были бы обделены. Мы не смогли бы быть такими сильными, как сейчас.

Мы никогда не смогли бы летать.

Електронні підручники,якими ви можете скористатися за потреби. Скачати можна тут.

Вчіть дитину любити книгу

Запитання: Чи важливо у наш час ,в епоху комп’ютерних технологій, приділяти увагу  формуванню вміння та любові до читання?

Відповідь:  « Люди перестають думати,коли перестають читати.»

Д. Дідро

«Книги – діти розуму»

Д. Свіфт

«Книги збирають перлини людськоЇ думки і передають їх нащадкам»

Айбек

Отже, книга – скарб думки і мудрості. Значить, маємо так навчити дитину читати, щоб викликати у неї природну зацікавленість і потребу в читанні, як потребу у їжі, одязі, спілкуванні. Важливо вміти швидко оперувати великою кількістю інформації, з – поміж усього вибирати основне, найцінніше, а значить бути справжнім читачем.

Запитання: Як впливають читацькі навички на успіхи з інших предметів?

Відповідь : Дитина, яка погано читає, відчуватиме великі труднощі під час виконання домашніх завдань . Їй буде нецікаво на уроках,оскільки робота з книжкою за низької техніки читання, не принесе задоволення ,а викличе муку. На уроці математики, щоб розв’язати задачу, треба розуміти її зміст. Щоб оволодіти знаннями з української мови, чітко і правильно писати диктанти,користуватися теоретичними матеріалами, потрібно мати навички читання – правильного, свідомого.

Запитання: Як вдосконалити навичку читання дитини?

Відповідь : Навичка – це автоматизований процес дії і досягається шляхом вправ. Зустріч з книгою – радісною і бажаною, треба робити не тільки в школі, а й вдома.

Отже, декілька підказок з цього приводу.

1.Не довготривалість, а частота тренувальних вправ сприяє розвиткові навички читання. Людська пам’ять краще пам’ятає те,що з’являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам’ятовується краще. А тому щодня, через певні проміжки часу,необхідно проводити невеликі за об’ємом вправи. Тобто тренуватися у читанні часто, порціями, по кілька хвилин, ніж читати  1-2 години підряд без відпочинку.

2.Батьки загадують вдома читати таке за обсягом оповідання чи казку,що вимагає багато часу. Буває й так, що за провину дитину карають читанням. В обох випадках батьки припускаються серйозної педагогічної помилки, тим самим відбиваючи у дитини бажання читати.

3.Читання перед сном корисне. Це може бути невеличке оповідання або вірш. Справа в тому, що останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю у час, в який людина спить, допомагає зберегти, зафіксувати останні події дня. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня.

4.Повинен бути режим помірного читання. Тобто в міру. Після певного часу, коли дитина читала, їй необхідно дати перерву. Не забувати про відпочинок для очей, губ та язика.

5.Читання вголос найчастіше буває звернене до когось. Ця особливість дуже важлива для дітей молодшого шкільного віку. Їм необхідно, щоб хтось їх слухав. Обов’язково знаходьте для цього час! Не забудьте похвалити, відмічаючи успіхи дитини.

Учитель на уроці використовує систему різноманітних вправ і прийомів, які допомагають долати труднощі під час читання. Батьки – помічники. Якщо ви будете дотримуватися цих порад, то у результаті нашої спільної праці дитина навчиться читати швидко, правильно, свідомо,а головне – любитиме читати

НЕ ВІДГОРОДЖУЙТЕСЬ ВІД ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ДИТИНИ

Сьогодні,коли суспільство дедалі більше непокоїть те,що чимало дітей недоглянуті, опинилися на вулиці через зубожіння, деморалізацію та асоціальну поведінку батьків, наче й не час говорити про проблеми сімей, зовні благополучних,більше того — достатньо забезпечених матеріально. Але досвід переконує, що матеріальні статки не розв’язують, часом і загострюють моральні проблеми, стосунки між батьками і дітьми. Це буває тоді, коли виховання обмежується найпримітивнішими і малоефективними заходами: матеріальним заохоченням та контролем більш чи менш суворих правил поведінки. Як те, так і інше, погані тим, що не передбачають підтримки та зміцнення активності дитини, розвитку її ініціативи,а навпаки, за своєю суттю розраховані на гальмування її. Звичка до того, що всі життєві блага дістаються легко, культивує утриманські тенденції. Коштовні подарунки,а потім докори за невдячність, можуть викликати у дитини тільки почуття приниженості, безсилля, власної нікчемності і, звичайно,ворожості,відгородженості від батьків.

Для того, щоб допомогти дитині, зовсім не обов’язково мати педагогічну освіту. Перш за все треба хотіти зрозуміти її,мати досить цікавості до неї,співчуття і терпіння аби щодня приділяти увагу якійсь спільній справі. Спільні справи відкривають людям одне одного, роблять їх близькими.

Шановні батьки, коли у вас випадає така нагода, то не використовуйте її для розправи за чергову провину, а для взаємної допомоги і довіри, яка принесе задоволення обом сторонам.

"Листи батькам від дітей"